Ірина Геpащенко не витpимала і висказала все: “Я спочатку навіть не повірила, коли пpочитала це в соцмеpежах…”

Спочатку прочитала в соцмережах реакцію на чергове відео Зеленського. Принаймні, в моїй стрічці більшість обурювалися, що це було, хоч дехто похвалив Зе, мовляв, нарешті хоч щось з себе видушив не про спорт.

Потім подивилися прес — конференцію Байдена, де президент США не приховував свого відчуття, що Путін налаштований перевірити реакцію НАТО і США й вдаватиметься до певних дій, ніхто не знає, що в нього в голові. Між цими рядками читається усвідомлення великої небезпеки і загрози для України.

Зранку примусила себе послухати Зеленського. Спробую розібрати його вихід в люди як комунікаційниця, а не опозиціонерка.

1. День відосика обирали з міркувань відволікти увагу від печерського судилища, розправи над політичним опонентом. До того, цей тиждень щедрий на високих зарубіжних гостей, які обговорювали з Зеленським безпекові питання, війну на Донбасі. Тому знову писати про баскетбол і Шеву чи ялинку і качєлі на Банковій було б непристойно.

2. Безумовно, панічні настрої- це дуже погано і влада повинна дати суспільству впевненість і надію, а не сіяти паніку.
Але самозаспокоєння- не найкраща тональність під час загрози. Тут потрібна впевненість. Зеленський її аж ніяк не несе.

3. Надто помітно, що в групі спічрайтерів працюють Маши з Кварталу, які не паряться і старі скетчи з виступів на днях народженнях підшліфовують на широкий загал. Бо в кожному відосику, чи то новорічне вітання, чи то День Києва — шуткі/ прібауткі про їжу/ питво , то шаурма, то борщ, то сало, то гречка… Весь цей концферанс втомлює і є недоречним , коли мова йде про війну

4. На фоні візиту Блінкена, прес конференціі Байдена, шпальт світових медіа говорити, що в Багдаді все спокійно- це підігрувати Путіну, плювати в бік наших союзників і звинувачувати в панічних настроях не лише українців, але й наших іноземних партнерів.

5. Традиційна образа на журналістів. Так комунікуйте з медіа краще.

6. Українські політики люблять цитувати Черчилля. Мало хто його читав. Я б радила як не Зеленському, то його команді прочитати і мемуари Черчилля про Другу Світову, й його виступи.

Вчора країна дійсно, як ніколи, заслуговувала на звернення президента. В ньому мала бути твердість, подяка нашим партнерам і чесна розмова з самими українцями, аби вони відчули, що влада усвідомлює свою відповідальність за долю країни і що в неї є план.

Зеленський, який до того десятки разів скликав позачергові засідання ВР з недолугим порядком денним, мав би зараз, негайно, скликати засідання Ради, можливо, закрите, з безпекових питань.

Він мав би внести як невідкладний законопроєкт про збільшення зарплат в ЗСУ з 2022, а не з наступного року. Він повинен взяти лідерство щодо посилення тероборони, навчань резервістів. Але про що і кому я все це пишу… Влада неадекватна- і це діагноз.

Отже, після ознайомлення з першоджерелом, доєднуюся до табору тих, хто запитує: що це було?

Iryna Gerashchenko

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.