“От, як ви думаєте, за що воюють «сепари»? Не російські офіцери, а місцеві люмпени. За Росію? За приєднання до неї? Я теж так думав…” – Цаплієнко

Я теж так думав.

Допоки не дістався передової і не став «на очі», тобто, за оптичний прилад спостережника. За 770 метрів бачу «сепарську» позицію.

А над нею – червоний прапор. Червоний, курва, прапор! Прапор СРСР! Держави, якої немає чверть століття. І вони за це воюють.

За те, чого вже давно нема. Хочуть, щоби їх приєднали до минулого. Я розумію, до речі, старих дурнів з «калашами»: тоді, коли прапор був червоним, і трава була зеленішою, і печінка здоровішою, і дівчата не відмовляли. Але ж молоді, чого вони? Вони ж не бачили цього маразма під назвою «СРСР».

Тож пропоную.

Якщо ми колись одного дня підемо в наступ, треба буде створити цілі підрозділи з психіатрів. Без психіатрів наступ сенсу не матиме.

Andriy Tsaplienko

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.