У Порошенка паніка! Захід перестав церемонитися і виставив йому шокуючи ультиматум!

Влада в паніці. Вони розуміють, що треба щось робити і створити Антикорупційний суд, тому що немає «бабла» і їм загрожують персональними проблемами з візами. А з іншого боку, їм страшно, що завтра це обернеться правосуддям для них

За задумом, для участі в формуванні складу антикорупційного суду повинен бути створена громадська рада міжнародних експертів (ОСМЕ) в складі семи чоловік. Про це пише Олексій Братущак, на ІA ZIK

Ще восени минулого року Венеціанська комісія у своїх висновках відзначала, що при формуванні суду міжнародні експерти повинні мати визначальну, а не рекомендаційну роль. Якщо ОСМЕ встановила, що кандидат не відповідає необхідним критеріям доброчесності, то ця особа не може стати суддею Антикорупційного суду.

Однак це не було дотримано в проекті закону, який в грудні 2017 го подав до парламенту Порошенко. Автор передбачив можливість подолання вето міжнародних радників. Для цього Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС відповідно до законодавства відповідальна за формування суддівського корпусу) повинна була прийняти рішення одинадцятьма голосами. Всього в ВККС 16 членів.

Під час пошуку варіантів виправлення цієї норми у другому читанні проявилися розбіжності в позиціях представників «Народного фронту» і БПП. НФ пропонує таки дати право остаточного вето міжнародним експертам, але за певних умов. Адміністрація Президента такого права не передбачає, зате пропонує іншу формулу.

Позиція «Народного фронту» виписана в поправці нардепа Ігоря Лапіна. Він передбачає, що ОСМЕ накладає вето на призначення особи суддею в разі, якщо за це рішення проголосує дві третини складу ОСМЕ. Але це рішення він може оскаржити в ВККС. Якщо там його претензії підтримають 11 членів, то ОСМЕ повинен повторно розглянути кандидатуру. І в цьому випадку заблокувати призначення можна буде в разі, якщо всі міжнародні експерти одностайно вирішать, що кандидат не відповідає критеріям.

Президентська поправка до законопроекту в другому читанні офіційно не зареєстрована. В майбутньому це може привести до проблем. Але про це нижче. Зараз зупинимося на його суті.

Соратники Порошенко пропонують: в разі накладення вето на призначення того чи іншого кандидата, апеляцію на це рішення розглядає спільне засідання ВККС і ОСМЕ. Відразу кілька співрозмовників автора заявили, що цей принцип узгодили з Венеціанською комісією. Але учасникам переговорів не вдається домовитися з МВФ про формулу: скільки на цьому спільному засіданні має бути голосів для подолання вето і в якій вони повинні бути пропорції для двох органів.

У бесіді з журналістами Вашадзе обмовився, що українська сторона пропонувала, що для подолання вето досить просто дві третини голосів учасників спільного засідання. Але на це західні партнери не погодилися, тому що таке рішення можна було б приймати тільки голосами членів ВККС. Їх вага в загальному засіданні – 16 голосів, міжнародних експертів – 7, дві третини спільного засідання складає якраз 16 осіб.

З Венеціанською комісією погоджено подолання вето, створюється спільна панель, в якій є представники ВККС і міжнародних експертів, і рішення приймається двома третинами загальної панелі. Але це не влаштовує МВФ. Вони кажуть, що ці ⅔ можуть бути 16 членів ВККС. Вони вважають, що весь склад ВККС повністю скомпрометований, – заявив нардеп БПП Іван Винник.

Отже переговорники зійшлися в дискусії щодо визначення формули для прийняття рішення на цьому спільному засіданні. Скільки потрібно голосів членів ВККС, скільки ОСМЕ. Домовитися так і не змогли.

Демарш «Народного фронту»?

За планом, почати розгляд законопроекту в другому читанні в сесійній залі повинні були відразу після того, як сторони узгодять останній дискусійне питання.

Незважаючи на це в середу Парубій оголосив про початок розгляду документа в сесійній залі.

– Це примусове прискорення процесу, – пояснив автору один з депутатів «Народного фронту». – На пропозиції Банкової готовий погодитися вже і МВФ. Але вони хочуть «відмашку» від американців. І ось в Адміністрації Президента не можуть знайти тих американців, хто б дав таку «відмашку». Сам Порошенко включився в процес пошуку. Все марно.

«Увімкнувся» і Гройсман. У середу вранці прем’єр відвідав парламент. На нараді з керівниками фракцій було гаряче. Після цього на відкритті засідання Кабміну Гройсман спрогнозував, що закон буде прийнятий до кінця тижня.

– Прошу народних депутатів об’єднатися навколо закону і створення Антикорупційного суду. Все, що залежить від Уряду, зробимо вчасно, – заявив прем’єр.

Такі заяви Гройсмана соратники Президента сприйняли без особливого ентузіазму. На думку представників БПП, прем’єр грає власну гру, і в історії з Антикорупційним судом його публічна позиція пояснюється бажанням сподобатися виборцям. Насправді ж, главі уряду, пояснює один з депутатів БПП, вигідно затягувати прийняття закону. Тому що для отримання траншу МВФ потрібно виконати ще одну вимогу – підвищити ціни на газ для населення. Робити це Гройсман не хоче, тому що стрибок цін обвалить рейтинг політика. І вже ні на яку фракцію в наступному парламенті він може не сподіватися. Щоб цього не сталося, прем’єру вигідніше пояснювати, що гроші від МВФ Україна не отримує через гальмування Президентом і парламентом створення антикорупційного суду.

– Зараз БПП і «Народний фронт» перекладають відповідальність за провал Антикорупційної реформи один на одного. Щоб потім говорити: ми хотіли, а це Порошенко не зміг. Таким способом НФ намагається «дотопіть» Порошенко. У Парубія недостатньо голосів, щоб це питання проштовхувати, – пояснював журналістам Сергій Лещенко приховані інтриги між партнерами по коаліції.

Те, що голосів не вистачає, показало голосування за поправки до законопроекту.

Парубій запропонував під час розгляду документа в сесійній залі спочатку пройтися по узгодженим позиціям. А суперечливі поправки щодо ролі міжнародних експертів залишити на кінець.

Але навіть ця ініціатива не витримала перевірки практикою.

Депутати, переважно ті, що подавали ті 1927 поправок до законопроекту, один за іншим просили ставити на голосування свої пропозиції.

Навіть назва законопроекту хотіли переглянути. Ось тільки голосів не вистачило. Уже перше голосування дало лише 83 голоси «за».

Ці цифри на табло не виглядали критичними, поки черга не дійшла до норм, які були узгоджені з західними партнерами і підтримані комітетом Князевича. За задумом, ці поправки повинні бути підтримані залом. Але коли їх винесли на підтвердження, Рада не набрала необхідних 226 голосів.

– Все правки, які були враховані комітетом, були поставлені на підтвердження і через відсутність депутатів у залі успішно провалені. Тому їх будуть ставити на підтвердження ще раз у четвер, – пояснив після першого дня голосування в середу депутат НФ Леонід Ємець на своїй ФБ-сторінці.

Однак у четвер Рада продовжила провалити всі поправки до законопроекту, депутати вимагали поставити на підтвердження.

Невідомо, як на це відреагують західні партнери.

У парламенті ж прогнози розділилися. Одні переконують, що провалені поправки ж можуть переголосувати і підтримати. Інші припускають, що законопроект відправлять на повторне друге читання. Не виключають і третього читання, де будуть визначати формулювання лише одну поправку – ролі міжнародних експертів. Екзотичний (в сенсі відвертого нехтування вже існуючими домовленостями з міжнародними інституціями) варіант розвитку – все поправки таки провалять, і закон приймуть в редакції першого читання без всіх узгоджених із західними партнерами норм.

Так чи інакше, але для прийняття законопроекту необхідна воля двох фракцій – БПП і НФ.

«Фронтовики» заявляли, що віддадуть свої голоси за закон тільки за умови, що будуть підтримані їх поправки. Зокрема, і про роль міжнародних експертів. Як вже говорилося вище, щодо іноземців у президента є своє бачення, яке дещо відрізняється від позиції НФ.

Але все буде залежати від того, яке формулювання ключової правки вдасться узгодити з МВФ. Після цього, кажуть представники НФ, вони будуть визначатися щодо підтримки закону в цілому.

План «Б» для супротивників Антикорупційного суду

Представники української влади вже публічно попередили, що в разі нав’язування визначальної ролі міжнародних експертів все може закінчитися оскарженням закону про Антикорупційне суді в Конституційному Суді.

Різноманітні спікери влади пояснюють це тим, що участь іноземців при формуванні суддів буде порушенням конституційної норми щодо суверенітету України.

18 травня в своєму блозі на «Українській правді» Віктор Уколов виклав обгрунтування позиції влади. Він співпрацює з Адміністрацією Президента, зокрема, готує так звані аналітичні записки для спікерів президентської сили, які, по суті, є тезами для публічних виступів.

«Під час вибору суддів Антикорупційного суду міжнародні радники можуть радити, але не можуть диктувати – кого обирати суддями, а кого ні. Можна не сумніватися, що адвокати фігурантів справ, які буде розглядати Антикорупційний суд, легко скористаються порушенням Конституції, щоб вивести своїх грошовитих клієнтів з-під удару », – пояснював Уколов в блозі.

Інша особа з команди Порошенко прямо пояснило: якщо ця норма не задовольнить українську владу, то депутати оскаржать його в Конституційному суді.

Крім цього парламент заклав ще й інші підстави для того, щоб оскаржити закон після його прийняття. Все через те, що депутати порушили регламентні норми.

По-перше, комітет Князевича в понеділок 21 травня голосував нема за підтримку або відхилення конкретних поправок до законопроекту (яких, нагадаю, 1927, – А.Б.), а за узгоджені з Венеціанською комісією та МВФ 13-ть позицій. І потім вже визначали, які поправки відповідають погодженим позиціях, а які – ні.

Так в порівняльній таблиці, які отримали на руки депутати, виявилося 271 врахована комітетом поправка. Ще 72 мали рішення «комітет не визначився». Серед них понад шістдесят стосуються одного пункту, в якому виписана можливість подолання вето міжнародних експертів.

По-друге, депутати звертають увагу, що порівняльну таблицю вони отримали на руки за кілька годин до голосування. Регламент Верховної Ради вимагає, щоб ці документи надавалися нардепам за 10 днів до розгляду на пленарному засіданні законопроекту в другому читанні.

По-третє, пропозиція з подоланням вето на спільному засіданні ВККС і ОСМЕ була оформлено у вигляді поправки до другого читання. Тому якщо цю норму таки узгодять із західними партнерами і включать в закон перед остаточним голосуванням, то це також буде порушенням процедури.

Кожне з цих трьох порушень буде підставою для оскарження і скасування закону в суді. І скористатися цією можливістю може будь-хто, хто не зацікавлений в незалежному функціонуванні Антикорупційного суду.

Поки ж члени коаліції назвали нову дату остаточного прийняття закону про Антикорупційне суді – червень. Ігнорувати позицію Заходу і знову відкладати документ вже не вийде. Без грошей економічний крах чекає Україну вже в серпні-вересні. І на вибори йти без закону про Антикорупційне суді – досить сумнівна перспектива.

– Влада в паніці, – каже екс-голова антикорупційного комітету, депутат «Самопомочі» Єгор Соболєв. – Вони розуміють, що треба щось робити, тому що немає бабла, і їм загрожують персональними проблемами з візами. А з іншого боку, їм страшно, що завтра це обернеться правосуддям для них.

Навіть в разі прийняття закону вже в червні, Антикорупційний суд реально запрацює вже в наступному році. Відбутися це може вже після президентських виборів. І нікому не відомо, як тоді сприймати створення Антикорупційного суду нова конфігурація влади. Чи не захочуть тоді вожді країни позбутися інституції, яка в першу чергу займається корупційними справами топ-чиновників.

Олексій Братущак, для ІA ZIK

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.